Василь Левицький – відомий краєзнавець з Білих Ослав, великий ентузіаст, подвижник своєї справи. Вже багато років основна його діяльність – відродження, популяризація життя і творчості видатної землячки, вчительки і поетеси Марійки Підгірянки (Марії Ленерт-Домбровської). Завдяки його старанням, а це роки пошукової роботи в архівах Львова, Чернівців, Ужгорода, Івано-Франківська, видано чимало творів поетеси, а також повне видання «Для Вкраїни вірно жиймо». Його ж стараннями, наполегливості в Білих Ославах створено музей 1996 року, який розташовано в історичній будівлі – резиденції священика. Щоб зустрітись, поспілкуватись з Василем Юрійовичем бібліотечні працівники району вирушили на екскурсію до музею, який цьогоріч значно оновлено, проведено ремонтні роботи. Василь зустрів нас на подвір»ї, одразу запропонував сфотографуватись біля пам»ятника Марійці Підгірянці (скульптор В. Довбенюк). Ідею встановлення пам»ятника виношував з 90-х років, а цього року він такий постав. Далі провів екскурсію чотирма кімнатами музею, експонати яких висвітлюють історичне минуле села, літературний життєпис Марійки Підгірянки, тут є меморіальні речі письменниці. У п»ятій кімнаті на другому поверсі розташовано речі народного побуту села та бібліотека музею, де зберігається зошит рукописів Марійки Підгірянки,примірник першої книжечки поетеси «Відгуки душі» (1908 р.), прижиттєве видання збірки «Гірські квіти» (1962 р.). Василь Юрійович цікаво розповідав і про Марійку Підгірянку, її долю, родину, про листування з сином Маркіяном, який проживав в Австралії, а також про свою працю, про те, яким трудом вдавалося все це зробити, облаштувати. Слід віддати належне Василю Левицькому за ту потужну багаторічну клопітку краєзнавчу роботу, потішитись, що є такі люди, які бережуть нашу історію, пам»ять про видатних краян. Багато відвідувачів музею у книзі відгуків саме про це і пишуть, як, зокрема, покійний Дмитро Білоус: «Схвильований відвідинами Музею Марійки Підгірянки. Тут усе дороге для української душі».
