"Подаруй бібліотеці книгу".

 

Книга з давніх-давен є скарбницею духовного багатства, яка поєднує минуле, сучасне і майбутнє. Людина перестає мислити, коли перестає читати. А пам’ятки людської думки накопичуються саме в бібліотеці.

Книга була, є і завжди буде найкращим подарунком бібліотеці. За кожною обкладинкою живе цілий світ, кожна сторінка – знайомства, зустрічі, переживання. Подарована бібліотеці книга – це радість не лише одній людині, адже вона може стати улюбленою для багатьох шанувальників паперових видань. Бо книги в бібліотеці – це книги-мандрівниці, які мандрують від одного читача до іншого. Мабуть, саме ці думки спонукають тих, кого прочитана книга надихає на бажання подарувати її бібліотеці.

У кожного книголюба вдома є книги, які вже прочитані, і ці книги можуть принести радість ще багатьом пошановувачам читання, тож запрошуємо Вас поділитись ними з іншими людьми, які захоплюються читанням та чекають на новинки. Кожен книжковий дар важливий для нас, адже він дає можливість продовжити життя книгам, які будуть знову і знову радувати користувачів!

Сьогодні наша бібліотека поповнилась 30 -ма книгами. Щиро вдячні нашій постійній читачці і дарувальниці Ганні Іванівні Мочкодан,яка неодноразово радувала нас подарованими книгами із власної бібліотеки. Запрошуємо всіх хто має вдома прочитані книги дарувати до бібліотеки.

"Ні, я хочу крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні, без надії таки сподіватись"....

У день української жінки ми ще відзначаємо 25 лютого день народження Лесі Українки. Щороку в цю дату ми згадуємо талановиту поетесу, чий внесок в українську літературу неможливо оцінити. На її творах виросло не одне покоління українців, а її вірші настільки актуальні, ніби написані сьогодні.
У творчій спадщині Лесі Українки - патріотична та любовна лірика, драми, поеми, збірки українського фольклору, публіцистичні твори. Леся не тільки писала власні твори, але й займалася колекціонуванням і збереженням творів народної творчості.Попри це, Леся Українка досконало вивчила з десяток мов, серед яких були французька (французькою володіла краще, ніж російською), німецька, англійська, італійська, польська, болгарська, а також латина і грецька. В Єгипті почала вчити іспанську. Перекладала Байрона, Шекспіра, Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера. У 19 років написала для сестер підручник «Стародавня історія східних народів».Все її життя було боротьбою: з хворобою, із суспільними догмами, за право бути українкою, мати власну думку, жити своїм розумом, не бути ні від кого залежною. Іван Франко назвав Лесю Українку «єдиним мужчиною в нашому письменстві».
Останні роки прожила в Єгипті та різних містах Грузії, куди переводили по службі її чоловіка, Климента Квітку. Померла 1 серпня 1913 року в грузинському селищі Сурамі – виснажені хворобою, у неї відмовили нирки. Похована у Києві на Байковому кладовищі біля батька та брата Михайла.

 Більш повно і докладно ознайомитись з творчістю Лесі Українки можна у Білоославській сільській бібліотеці, де оформлено книжкову виставку.

"НАША МОВА - НАША ЗБРОЯ"!

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із шести тисяч мов, які нині існують, близько половини знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиліття. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги для людства.

Українська поетеса Ліна Костенко влучно зауважила: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову». Знати, берегти рідну мову – обов’язок кожної людини. Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не може розраховувати на гідне місце в суцвітті народів.

В історії української мови були доволі складні часи – її забороняли, викорінювали з побуту, культурного та політичного життя. Втім, попри всі складнощі, український народ зміг зберегти свою квітучу мову, якою нині розмовляють понад 45 мільйонів людей по всьому світу.

У Міжнародний день рідної мови набуває особливого сенсу заклик: любіть, плекайте і поважайте свою рідну мову! Українська мова – одне з найцінніших надбань, яке залишили нам наші пращури. Сьогодні, в умовах спротиву українців повномасштабному російському вторгненню, за українську мову, за національну ідентичність та право бути господарями на своїй землі борються кращі сини та доньки країни. Мова є потужною рушійною силою, яка об’єднала українців і весь світ та веде до Перемоги України. У Білоославській бібліотеці оформлено книжкову виставку "Наша Мова - наша Зброя".

НАШ ДУХ НЕ ЗЛАМАТИ, СВОБОДУ НЕ ВБИТИ.

 

Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектора розвитку держави, а згодом антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці: Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича – проти корупції та порушень прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв. Загиблих під час протистоянь у грудні 2013-го – лютому 2014 року активістів назвали Небесною Сотнею. Згодом лави Небесної Сотні поповнили українські патріоти, учасники Революції Гідності, які загинули, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України навесні 2014 року.

Значення Революції Гідності. Повалення режиму Януковича, за якого різко зріс рівень корумпованості держави та просувався проросійський вектор розвитку, дало змогу відновити курс на євроінтеграцію й підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Громадяни України чітко заявили про готовність боронити державну незалежність і демократичні свободи. Серед інших важливих результатів Революції Гідності – початок реформування різних сфер життєдіяльності країни, самоорганізація громадянського суспільства, розвиток волонтерського руху, децентралізація, декомунізація, часткове оновлення української політичної еліти. Ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні – українців, які загинули 10 років тому в центрі Києва, виборюючи право жити у вільній європейській державі. Юнаки, чоловіки, жінки. Свобода та Гідність – наші фундаментальні цінності, які ми, українці, захищали, відстоювали і будемо захищати і відстоювати завжди! До остаточної Перемоги над ворогом.

Пам'ять про жертовність, героїзм і патріотизм Героїв Небесної Сотні додає нам наразі сил і впевненості в боротьбі з країною-агресором — росією.
У Білоославській сільській бібліотеці оформлено виставку-інсталяцію "Наш дух не зламати, свободу не вбити". Протягом тижня проводяться інформаційні бесіди на дану тему.

"Безмежна повага та честь кожному, хто б’ється за Україну. І вічна пам’ять тим, хто у цій боротьбі віддав найцінніше - своє життя".

14 лютого - Міжнародний день дарування книг.

14 лютого відзначається Міжнародний день дарування книг, який об"єднує поціновувачів книги, день усвідомлення важливості книг у нашому житті. Дарування книг у бібліотеку — це давня форма доброчинності та надійне джерело поповнення фонду. Дарунки книг у бібліотеку – це рух душі, безкорисна щедрість та добра воля дарувальника. А факт надходження дарів у бібліотеку — це показник престижу бібліотеки, її місця у суспільному житті. Білоославська сільська бібліотека щиро вдячна за книги отримані в дар від Якуб"як Галини Дмитрівни нашої односельчанки, поетеси, людини з великим світоглядом. Дякуємо!!!  Запрошуємо всіх бажаючих долучитися до акції "Подаруй книгу бібліотеці".