У тиші храму, де живуть книги.

Маленькі читачі, а саме учні 1-Б класу Білоославської ЗОШ, із своєю вчителькою Ганною Іванівною, вперше завітали в чарівну оселю дитячої книги, яка не залишає жодну дитину байдужою. Тут їх зустріло розмаїття цікавих, яскравих книг, газет та журналів. Новенькими палітурками книги посміхнулися до малечі та повели їх у чарівний світ. Книг тут, звісно, не бракує – енциклопедії, казки, оповідання, довідники, хрестоматії.  Під час екскурсії відбувається знайомство дітей з бібліотекарем; розкривається значення слова « бібліотека»; розвивається спостережливість, допитливість, критичне мислення, творча уява школярів; виховується любов до книги як джерела знань. Маленькі «чомусики» і «запитайлики» дізналися про цікаві книжки та журнали, які є в книгозбірні; про Правила поводження з книгою, та як потрібно вести себе у бібліотеці, а чого не слід робити, відгадували загадки, спробували написати слово бібліотека . Крім того, пройшлися вулицями нашого «казкового містечка» - бібліотеки. Заглянули до «чарівних палаців» - стелажів, на яких живуть наші друзі – книжки.

Менше сміття - краще життя.

Уявіть собі: безкрайні засніжені простори Арктики, чисте морозне повітря, білі ведмеді й поліетиленові пакети, винесені на берег океаном. Не надто приємне видовище, правда? Але на сьогодні воно стало реальністю! Ми перетворюємо нашу планету на величезне сміттєзвалище. Як вирішують проблему відходів за кордоном? Яке сміття ми можемо сортувати вдома? Як виховувати в дитини дбайливе ставлення до планети?  Що робити, аби навчити дитину піклуватися про нашу планету — першочергове завдання для батьків, педагогів, вихователів які хочуть, щоб їхні діти виросли свідомими та здоровими. Звісно, найважливішим буде приклад батьків. Знання, навички та звички, отримані від найрідніших людей, дуже важливі для дитини й визначають її вчинки в майбутньому. Тому ставитися дбайливо до планети потрібно починати вдома й залучати до цього дітей.«Діти 6–12 років дуже вмотивовані допомогти Природі: для них збір макулатури та інших вторинних ресурсів — цікавий квест і гра на логічне мислення. У бібліотеці протягом дня діяла акція "Менше сміття - краще життя", всі бажаючі кидали свої рюкзаки і допомагали прибирати, сортувати, розрізняти що і скільки століть буде розкладатись, уважно дивились відеогодину про побутові відходи і як їх сортувати.

Глибоким зором і пером тонким Він слугував народові своєму, Боліючи душею разом з ним.

 

Віра в людей, у добре і прекрасне — як її не вистачає у наш час, складний, суперечливий та жорстокий… Не вистачає так само, як свіжого повітря або чистої води у екологічно забрудненому середовищі. Може, саме тому варто, як до цілющого джерела, припасти до сторінок наших класиків, серед яких посідає гідне місце великий український письменник Михайло Михайлович Коцюбинський.  Кажуть, що письменник творить власний світ. У створеному Коцюбинським світі панує сонце. Недарма його називають Великим Сонцепоклонником. Його сонце щедро сіє промені на літню ниву, де розгублено стоїть русява семирічна дівчинка із серпом; зустрічається на світанку у лісі із таємничим Хо; прозирає крізь смереки на закоханих дітей природи Івана і Марічку; виграє серед листя бессарабських виноградників, напуває теплом кримське каміння, панує над полтавськими полями у червні… Любов та прагнення до світла, ненависть до усього темного у людській душі, пристрасні пошуки гармонії у світі хаосу та прекрасного серед повторного — ось що характеризує Коцюбинського як письменника і людину. На межі ХIХ та ХХ ст. Михайло Коцюбинський залишився в українській літературі неперевершеним майстром слова, тонким стилістом, першим і найкращим імпресіоністом в українській літературі. Оглядаючи його творчу спадщину із часової відстані більше ста років, приходимо до висновку, що вона не втратила своєї актуальності, бо належить вічності...

"Літні пригоди".

Літо – найулюбленіша пора всіх дітей. Влітку - відпустки, канікули, численні поїздки, враження, зустрічі.
Але, на жаль, не скрізь і не у всіх є реальна можливість виїхати з свого села. І як же тоді у рідному селищі відпочити з користю, чим зайнятися, що зробити для того, щоб дитина цілодобово не просиджувала біля комп’ютера чи телевізора?
І тоді на допомогу приходить ПЛАСТ І бібліотека. Ще донедавна влітку в бібліотеках було досить тихо у літній час. Останніми роками бібліотеки стали місцем, де можна цікаво, корисно, а головне - весело провести свій літній відпочинок. І не обов’язково з табором відпочинку, але й просто завітавши до бібліотеки.  Але пластовий табір це найкращий виховний засіб і мабуть найцікавіша частина пластової програми.

Пластові табори відбуваються серед природи, бо природа манить своєю красою, романтикою та могутністю. Кожний пластовий табір дає учасникам нагоду на самовиховання та розвиток своїх фізичних, інтелектуальних та духовних якостей.

Під час літніх канікул до бібліотеки діти приходять з друзями. То ж у книг канікул не буває!
Не стала винятком і наша сільська бібліотека. Так в бібліотеці під час канікул проводяться різноманітні захоплюючі заходи. Це інтелектуальні, географічні і літературні ігри, квести, подорожі. 11 червня до нас прийшла третя команда «Європейці». Діти провели цілий день в бібліотеці. День виявився дуже цікавим і захоплюючим,  із різними іграми і забавами, та власноруч приготовленим обідом.

"30. Політ фантастичний".

Уже вдруге наша станиця приймає окружне новацьке Свято Весни. Цього року зібралася рекордна кількість учасників. 170 пластунів із Івано-Франківська, Рогатина, Галича, Калуша, Коломиї і звісно Ослав. Боженька дав нам погоду після нічної зливи. За легендою новаки шукали братчика Артема, який заблукав у лісі. П»ять команд  змагались на кмітливість, спритність, винахідливість. На квесті познайомилися з Ославами, побували біля пам»ятників Т. Г.Шевченка та родині Поварчуків, вивчили пісеньку Марійки Підгірянки, мали медичну і духовну точки, побували у бібліотеці та музеї. Зі всіма завданнями впорались, всі загадки і підказдки знайшли і відгадали. Протрембітали у трембіту яку вони шукали і вийшов їхній братчик Артем. Зробили флешмоб. Дощик пролився, але всі обідали. Дякую усім новакам та їх братчикам і сестричкам за емоції, за бажання, за драйв, особливо організатору Лесі Бойко.  Чекаємо знову в Ославах.