КАРТОПЛЯНЕ ДИВО.

Картопля - поширена сільськогосподарська культура, яку в народі називають "другим хлібом", одна з найважливіших продовольчих, технічних і кормових культур. У 1553р. в іспанській книзі ми знаходимо першу згадку про картоплю. Картопля - цінний продукт харчування. Вона має цінне значення в раціоні харчування всіх груп населення. Картоплю широко використовують для виробництва крохмалю, спирту, молочної кислоти, ацетону, в лікуванні:  дерматології, косметології т.ін. Але найголовніше що із картоплі можна приготувати понад 1000 страв. Її варять, тушкують, печуть, смажать, заморожують тощо. Україна перебуває лише на третьому місці у світі за споживанням картоплі на душу населення, поступаючись тільки Білорусі та Киргизстану. То як можна не присвятити зустріч жіночого клубу "Сучасниця" який діє при бібліотеці, " її величності - картоплі"? Ми провели конкурс на кращу страву із картоплі, кожна із учасниць приготувала рецепт який найчастіше використовує. Такої вигадливості та вишуканості сама не сподівалась побачити у нас було: картопля у фользі, деруни, картопляні зрази, картопля фрі три види, картопляники з капустою, картопля по - селянськи із салом, картопляні рулети, вареники з картоплею, пампушки із картоплі, салат брамборовий, картопляна запіканка т.ін.

НАРОДНИЙ СВІТ КРАСИ.

Ху́стка — шматок тканини або в'язаний трикотажний виріб, переважно квадратний, який пов'язують на голову, шию, накидають на плечі. Образ українського фольклору.

Як елемент народного вбрання хустка використовувалась замість намітки у якості обов'язкового головного убору заміжньої жінки. Вбиралися у неї також незаміжні дівчата взимку, під палючим сонцем та у деяких регіонах пов'язували її як начільну пов'язку.

Хустку носили по всій території України. Влітку — полотняну або куповану ситцеву (вибійчану, мережану, вишиту), взимку — домоткану або фабричну вовняну.

Хустка була маркером соціального стану жінки. Молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки — темні, вдови — чорні. Незаміжні дівчата часто вив'язувались вінкоподібно.

Хустки свідчили про рівень достатку родини. Заможні жінки зазвичай купували дорогі шовкові та вовняні хустки. Про коштовність хусток свідчить той факт, що за польської влади на Західній Україні чоловік повинен був десять днів працювати аби купити своїй дружині хустку.

У тому чи іншому вигляді хустка була присутня у традиційному вбранні більшості народів світу. Широко використовувалась хустка в українській обрядовості.

Нині хустки продовжують залишатися частиною вбрання або аксесуаром до нього як жінок, так і, у деяких формах, чоловіків. Хустка продовжує залишатися вживаним елементом і у сучасному вбранні.

«Бабусину хустку» як головний елемент використала у своїй колекції «Love Ukraine» дизайнерка Олена Лурдес. Окрім цього одяг був прикрашений україномовними написами та імітаціями віночка зі стрічками на каптурах костюмів спортивного стилю.

Дизайнерка Олена Сереброва у своїй колекції «Fall 2011» як головний елемент використала хустку. Саме з хусток особливим ручним способом виготовлялась тканина, а уже з неї — одяг. Пані Сереброва називала цей матеріал «різанка». З нього були виготовлені сарафани та пальто. Сьогоднішня зустріч жінок-сучасниць із клубу який діє при бібліотеці була присвячена хустці.

"ТРЕБА ЛЮДСТВО РОЗБУДИТИ ВІД БАЙДУЖОСТІ І ЗЛА".

В рамках обласної акції «Бібліотеки Івано-Франківщини за чисте довкілля» з 1.04 – 1.07. 2015 р. з метою розкриття творчого потенціалу бібліотек, популяризації книжкового фонду природничої тематики проведено серед бібліотек району конкурс на кращу нетрадиційну книжкову виставку екологічної тематики. В конкурсі взяло участь 27 бібліотек-філій. Члени журі вивчили матерали, представлені на конкурс, визначили переможців: І приємно відзначити що Білоославська бібліотека зайняла перше місце. Лейтмотив виставки: «Щоб у довкіллі здоровому жити, людині потрібно природу любити».

На виставці представлено книги, карти, буклети, світлини, інфографіка, які виховують любов до природи та шанобливе ставлення до неї. Виставка доповнена інсталяцією, на якій представлено малюнки та вироби дітей із гуртка фітодизайну із побутових відходів – пінопласту, дроту, серветок, вовни, тканини, крупи.