вівторок, 17 травня 2016 р.

"СЬОГОДНІ МОВ ЗОРЯ ВІН СЯЄ УКРАЇНІ".

2016 рік оголошено роком Івана Яковича Франка 160 р. з д. н.  В бібліотеці представлено книжкову виставку "Сьогодні мов зоря Він сяє Україні".                                                                                                                            Письменник, вчений, перекладач, філософ, громадський діяч. Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі (нині село Івана Франка) Львівської області. Коли ми думаємо про Івана Франка, в нашій уяві постає перш за все титан думки і праці, людина, в якої дух і тіло рве до бою заради поступу і щастя людського, українець, корені якого сягають глибини народного життя і переходять у дерево, квіт якого величний, щедрий, добрий. Той корінь бере початок з батьківської хати. Батько Яків —відомий на всю округу коваль, невтомна у праці мати Марія. В такій сім’ї найперше привчали до праці, поваги до людей. І, звичайно ж, хотіли, щоб дитина вчилася на радість батькам, на добро людям.                                                          Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867).
У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію.
Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету.
Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг».
Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства.
У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади.
У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло».
В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана.
У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда».
Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника.
У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії.
З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя.
Помер 28 травня 1916  р. у Львові.
Збірки:
-         «В поті чола» (1890)
-         «Зів’яле листя» (1896)
-         «Мій Ізмарагд» (1897)
-         «Галицькі образки» (1897)
-         «Смерть Каїна» (1889)
-         «Іван Вишенський» (1900)
-         «Із днів журби» (1900)
-         «Semper tiro» (1906)
-         «Давнє і нове» (1911)
Твори:
-         поема «Мойсей» (1905)
-         повість «Boa constrictor» (1878)
-         соціальний роман «Борислав сміється» (1882)
-         історичну повість «Захар Беркут» (1882)
-         дитячий твір «Лис Микита» (1890)
-         роман «Для домашнього вогнища» (1892)
-         соціально-психологічна драма «Украдене щастя» (1893)
-         дитячий твір «Абу-Касимові капці» (1895)
-         роман «Основи суспільности» (1895)
-         роман «Перехресні стежки» (1899–1900 рр.)
-         та інші.

"НАШ ДУХ НЕ ЗЛАМАТИ, СВОБОДУ НЕ ВБИТИ".

Книжкова виставка – це завжди своєрідна візитна картка бібліотеки. Виставка – це творчий погляд на світ та розкриту експозицією тему. Щорічно методичний відділ практикує проведення районних конкурсів на кращу нетрадиційну книжкову виставку.
Цього року з лютого по травень 2016 року методичний відділ ініціював конкурс серед бібліотек району на кращу нетрадиційну книжкову виставку-інсталяцію по національно-патріотичному вихованню з метою виховання національної свідомості, підвищення престижу і розвитку мотивації молоді до військової служби, оцінки ролі українського війська в історії України.                                                              Білоославська сільська бібліотека-філія зайняла друге місце за виставку "Наш дух не зламати, свободу не вбити". Всіх бажаючих запрошуємо ознайомитись з книгами та періодикою представленими на виставці.