В останню суботу листопада Україна з сумом згадує великий, штучний, геноцид проти нашого народу 1932-1933рр. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моровиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших, і ніхто не знає, скільки невинного люду зійшло в могилу - старих, молодих, і дітей, і ще не народжених -у лонах матерів... Тож пом"янімо хоч сьогодні, з непростимим спізненням у кілька довгих десятиліть, тих великомучеників нашої трудної історії - родину простих селян, а разом - ще мільйони українців , жертв небаченого в історії людської цивілізації голодомору. У селі проходили молебені, в школі година пам"яті, у бібліотеці бесіди, доповнювалось все книжковими виставками та оглядом літератури.
Немає коментарів:
Дописати коментар